Dornier Do 14

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dornier Do 14
Призначення:летючий човен
Перший політ:10 серпня 1936
На озброєнні у:Люфтваффе Люфтваффе
Розробник:Dornier
Виробник:Третій Рейх Dornier-Werke
Всього збудовано:1
Конструктор:Третій Рейх Клаудіус Дорньє
Екіпаж:2 особи
Крейсерська швидкість:230 км/год
Максимальна швидкість (МШ):277 км/год
Дальність польоту:5 100 км
Довжина:17,95 м
Висота:8,35 м
Розмах крила:23,34 м
Площа крила:89 м²
Порожній:6 120 кг
Споряджений:11 400 кг
Двигуни:2 × 12-циліндрових бензинових V-подібних рідинного охолодження поршневих авіаційних двигуни BMW VIU
Тяга (потужність):507 кВт (690 к.с.)

Дорньє Do 14 (нім. Dornier Do 14) — німецький експериментальний одномоторний летючий човен, розроблений в середині 1930-х років німецькою авіабудівною компанією Dornier-Werke.

Історія

[ред. | ред. код]

Літак розроблявся з 1931 року як випробувальний літак для іспитів нових авіаційних двигунів. Конструкція розроблялася на основі конструкції Do 12. Як особливість, два BMW VI, кожен з 690 к.с., були вбудовані в корпус човна в тандемній компоновці. Два двигуни діяли через коробку передач, що лежала між ними, і виносний вал на повітряний гвинт діаметром 5,0 м, який розташовувався на кронштейні підкосу в центральній частині крила. Крім того, літати можна було лише з одним мотором завдяки роздільним муфтам. Ще одним нововведенням стало те, що паливо зберігалося в «заглушках Дорньє», що дозволило покращити центр ваги на воді та підвищити пожежну безпеку.

Хоча будівництво офіційно розпочалося 15 жовтня 1932 року, остаточну перевірку можна було провести лише 4 серпня 1936 року. Причинами цього були тривалі випробувальні прогони, викликані непростою конструкцією силової установки та проблемами з поверхневим охолодженням на нижній частині крил і на корпусі. 10 серпня 1936 року летючий човен здійснив перший підйом у повітря. Подальші випробування були ускладнені іншими проблемами приводу, які можна було вирішити лише встановленням двоступеневої коробки передач між дистанційним приводним валом і двигунами. Випробування Do 14, зареєстрованого як D-AGON, тривали до червня 1937 року. Однак, оскільки система приводу з появою гвинтів з керованим кроком, морально застарівала, двигуни згодом були демонтовані, а летючий човен зберігався у дочірній компанії Dornier в Альтенрейні. У квітні 1939 року було прийнято рішення про злом.

Був побудований лише один експериментальний зразок.

Літаки, схожі за ТТХ та часом застосування

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Louis S. Casey, John Batchelor, The Illustrated History of Seaplanes and Flying Boats, London, Hamlyn Publishing Group Ltd., 1980, ISBN 0-600-38259-1.
  • Dornier — die Chronik des ältesten deutschen Flugzeugwerks, 3. Auflage, 1996, Aviatic Verlag.
  • Green, William. Warplanes of the Third Reich. New York: Doubleday, 1972. ISBN 0-385-05782-2.